Пригоди Сімпліціуса Сімпліцісіммуса" Ганса Якоба Крістофеля фон Гріммельсгаузена

Іноді вистави народжуються довго, шанувальники очікують на прем'єру, актори ретельно вживаються в образи. Є час з чимось порівняти, перечитати п'єсу і взагалі налаштуватися на сприйняття театральної події. Вистава з назвою, яку не одразу вимовиш, "Пригоди Сімпліціуса Сімпліцісіммуса" Ганса Якоба Крістофеля фон Гріммельсгаузена, увірвалася в наш репертуар як метеор, звела разом велику кількість нових людей, спричинила ураган в мізках всіх, хто брав в ній участь та залишила по собі відчуття, яке хочеться повторити... Занадто багато нового сталося в цій виставі! Отже, одного разу нам зателефонували співробітники Гете-інституту і запропонували зробити вуличну виставу для фестивалю "Відкриття українсько-німецького року мови" в Києві. Тему не окреслювали, головне, щоб вистава була німецькою мовою. В театрі МІСТ вже не звикати працювати з новими мовами, тому ми радо погодилися. Але на початку роботи німецької мови не знав практично ніхто... Так трапляється, актори вміють робити неймовірні речі, якщо захочуть... На наше щастя, цією пропозицією зацікавилась чудовий театральний художник Віра Крутиліна та її друзі -художники, тоді стало ясно, що вистава буде надзвичайною і в художньому плані. Матеріал вибирали недовго, в театральному центрі "Пасіка" завжди заохочувалася барокова драма, сама барокова традиція дуже близька вуличному театру і якщо вже представляти культуру іншої країни, то бажано брати перевірені часом твори, в яких ця культура народу проявляється якнайкраще. Так з'явився Гримельсгаузен та його Сімпліцісімус, майже невідомий в Україні, частково перекладений Миколою Лукашем і неймовірно цікавий. Роман ХVII сторіччя - актуальний як ніколи в кожному слові.Вистава буда створена за місяць, як це вдалося ми і самі не знаємо. Було дуже цікаво працювати.